неділю, 24 травня 2015 р.


ГЕРОЯМ СЛАВА      

          У суботу, 23 травня, Україна вшановувала Героїв.
          Історія свята починається з рішення Другого великого збору Організації українських націоналістів від 1941 року, згідно з яким щороку 23 травня відзначається День Героїв. Вибір дати пояснюється тим, що 23 травня 1938 року в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця, до того ж саме у травні пішли із життя Микола Міхновський (3травня 1924 р.) та Симон Петлюра (25 травня 1926 р.). Особливо популярним свято стало після 1992 року.
          І сьогодні в Україні кожен новий день примножує пантеон українських героїв, бо практично щодня гинуть люди, гинуть за реальну незалежність держави Україна. 
          У читальному залі бібліотеки, розгорнуто книжково-ілюстровану виставку, присвячену Героям України. Бібліотекар   І. Дискурська ознайомила дітей з матеріалами представленими на виставці.


понеділок, 18 травня 2015 р.


ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ

Споглядаючи минуле, ми дивимось у майбутнє. Минуле надихає нас, вселяє віру в наступні великі звершення, повнить душу відчуттям причетності до вічного, величного і прекрасного. Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших лан, що поєднують минуле, сучасне і майбутнє, є книга. Вона була у великій шані ще за часів Київської Русі. Ніхто не дав світу стільки добра, як книга, і ніхто інший не користувався такою повагою в памяті далеких поколінь. Книга пройшла через лихоліття війн, суд і в’язницю і ніяке правління не могло встояти проти руйнуючої дії друкарського слова.
Найбільшим і наймасовішим на Україні культурно-просвітницьким товариством, яке слідом за Шевченком, своїм духовним і ідейним сподвижником, покликало народ до світла знань, до вершин світової культури і національної свідомості була «Просвіта». В Монастириську читальня «Просвіти» діяла в 1860 р., яка розвивалася завдяки студентам, які організовували драматичний гурток, хор, бібліотеку.


 В 1930 році крім бібліотеки товариства «Просвіта», працювало дві бібліотеки, які обслуговували як дорослих, так і дітей. В роки війни бібліотеки припинили свою діяльність. І тільки на початку 1945 року було відновлено бібліотеку, при якій був відкритий дитячий відділ. З часом дитячий відділ, який обслуговував суто читачів-дітей, був відокремлений від дорослої бібліотеки. І в 1950 році Монастириський районний відділ культури освітніх установ відкрив центральну дитячу бібліотеку, де виділив одну кімнату площею 36 м/кв.


На посаду завідуючого бібліотекою призначили Аронця Мирослава Івановича, бібліотекарем Поліщук Надію Іванівну.


 Того ж року на фінансування дитячої бібліотеки було виділено 1509 крб. Бібліотека до кінця року обслуговувала 540 читачів-дітей, яким видала 8575 примірників книг. Основним джерелом постачання був обласний колектор, а також виділялися гроші на періодичні видання.
Фонд бібліотеки поступово зростав і виникла потреба розширити дитячу бібліотеку, тому перенесли її в друге приміщення площею 65 м/кв. В бібліотеці проводилися голосні читки, обговорення книг з читачами-дітьми, почали створюватися довідково-бібліографічні фонди, складено алфавітний каталог для учнів 1-8 класів та юнацтва.


В 1953 р. бібліотеку очолила Даньо Люба Федорівна, яка працювала на даній посаді 36 років і домоглася приміщення для бібліотеки площею 120 м/кв.


 Від 1960 року почала створюватися систематична картотека газетно-журнальних статей, багатотемна картотека, картотека Лауреатів премій, краєзнавча картотека.


Число читачів дитячої бібліотеки зростало.
В 1961 році почав працювати читальний зал. Впроваджувалися нові форми масової роботи: усні журнали, літературні ранки, читацькі конференції та інші. Для наглядного оформлення використовувались плакати, влаштовувались книжкові виставки на різні актуальні на той час теми.


 Працівниками бібліотеки здійснювалися виїзди в бібліотеки сіл району з метою надання методичної та практичної  допомоги. Для підвищення кваліфікації бібліотечних працівників проводилися семінари, практикуми, науково-практичні конференції, відкривались школи передового бібліотечного досвіду. Працівники дитячої бібліотеки займалися в Київському, Рівненському інститутах та обласних курсах підвищення кваліфікації.

В 1989 році Даньо Люба Федорівна вийшла на пенсію, бібліотеку очолила Деркач Марія Іванівна.


Число читачів щорічно зростало. І в 1992 році дитяча бібліотека перейшла в нове приміщення площею 250м/кв.


 Розширились  відділи бібліотеки: відділ обслуговування  1-4, 5-9 класів, гарний затишний читальний зал. Зявились нові форми популяризації книг: години історичної памяті, вікторини, години народознавства, години інформації, ігрові форми роботи. При бібліотеці був організований клуб «Юні друзі природи». Учасники клубу багато корисного зробили для охорони навколишнього середовища. Так ними було впорядковано багато джерел у нашій місцевості.


З метою посилення зайнятості дітей у вільний від навчання час, виявлення і розвитку творчих здібностей при бібліотеці працював гурток «Лялька і книга». Члени гуртка неодноразово виступали перед учнями шкіл молодших класів і в дошкільних закладах, а також приймали участь у районних та обласних оглядах-конкурсах лялькових вистав.

 

Довгий час працювали в бібліотеці, виховували у дітей любов до читання, до книги бібліотекарі: Ференц Тетяна Жданівна, Садівська Романія Михайлівна, Гир’я Галина Юріївна, Біскуп Галина Петрівна, Васів Оксана Михайлівна, Гир’я Раїса Антонівна, Галадза Лідія Василівна, Турко Любов Іванівна, Музика Надія Іванівна.

В серпні 1995 року Деркач Марію Іванівну перевели директором централізованої бібліотечної системи, а дитячу бібліотеку очолила Батіг Марія Павлівна.


На той час бібліотекою обслуговувалося 1800  читачів і фонд бібліотеки нараховував 18846 примірників книг. Робота бібліотеки була спрямована на відродження центрів духовної національної культури, підвищення читацької культури, збереження національної мови, оперативності задоволеного читацького попиту. Бібліотека співпрацювала з громадськими організаціями: «Союзом українок», товариством «Меморіал», «Просвіта», з церквою. Організовувалися зустрічі з священнослужителями. Для читачів бібліотеки проводилися години духовності, години народознавства та інші.

 


Бібліотека брала участь в обласних конкурсах: краєзнавчо-пошуковій експедиції «Тернопілля, рідне Тернопілля краю милий барвінковий цвіт», огляді-конкурсі на кращий сценарій масового заходу присвяченого 100-річчю з дня народження Романа Завадовича, в Всеукраїнських конкурсах:  конкурсі Дитячої творчості «Моя мала Батьківщина», та «У вінок «Кобзаря» ми вплітаємо майбутнє» (до ювілею «Кобзаря» Т. Г. Шевченка) за що були відзначені грамотами та призами.

З 2007 року створений клуб «Краєзнавець», який працює і на даний час.


Керівник клубу Шеремета Галина Емільянівна. Метою клубу є вивчення історії, флори і фауни рідного краю. Ознайомлення дітей з творчістю митців минулого і сучасного. Учасники клубу зібрали багатий краєзнавчий матеріал. Брали участь в районних конкурсах і фотоконкурсі «Мій улюблений куточок міста», творів-мініатюр «Найпам’ятніший день в житті моєї родини»,а також розробили туристичний маршрут «Духовні обереги нашого міста». Організовувалися зустрічі з поетами нашого міста – Галиною Дзьобою, Павлом Адам’яком, Григорієм Цяпою,Марією Малиняк, Василем Головком, відвідали персональну виставку, яка присвячувалася дню художника "Творчий портрет на фоні вернісажу", нашого земляка Михайла Тиханського, якому присвоєно звання «Народного майстра живопису».

 

Новий час ставить перед нами нові завдання, користувачі чекають від нас нових послуг, нових можливостей.
В 2011 році бібліотека взяла участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» за програмою «Бібліоміст», який впроваджувався Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (ІREX) у рамках партнерства з фундацією Білла та Мелінди Гейте.
Центральна дитяча бібліотека отримала три комп'ютери, оснащених веб-камерами, навушниками з мікрофонами, сканер та принтер, підключення до мережі Інтернет. Завдяки перемозі в проекті у користувачів - дітей відкрився доступ до практично необмеженої кількості інформаційних джерел, вони творчо і самостійно працюють над розв’язанням навчального завдання, широко застосовуючи як друковані ресурси, так і сучасні технології. Протягом трьох років користувачі бібліотеки, мали можливість на:

-  безкоштовний доступ до Інтернету;
-  віртуальне спілкування;
-  інтернет-подорож на екскурсії;
-  спілкування в онлайновому режимі SKYPE;
-  зберігання інформації на електронних носіях;
-  навчальні консультації з використанням Інтернет технологій.


Складовою частиною дитячої бібліотеки є масова робота щодо популяризації літератури, виховання інформаційної культури, реклами бібліотеки та бібліотечних послуг. Ефективними технологіями масової роботи бібліотеки є: історичні екскурси, вшанування пам’яті, конкурси, майстер-класи, свята-розваги, брейн-ринги, мультимедійні презентації, мандрівки по творчості письменників.


В 2013 р. бібліотека брала участь у Всеукраїнському конкурсі «Дитячі історії про найголовніше» в номінації книжки-саморобки. В обласну бібліотеку були надіслані дві книги «Мої історії» та «У цім краю, де серцю рідна пристань", а також обласному конкурсі «Мандрівка веселих туристів». Робота бібліотеки висвітлюється на блозі бібліотеки.

На сьогодні штат Монастириської центральної дитячої бібліотеки складається  з чотирьох чоловік. Це люди, які виявляють стійкий інтерес до своєї професії, творчі та організаторські здібності, відзначаються активною життєвою позицією.

Заступник директора по роботі з дітьми Батіг Марія Павлівна.


Двадцять років віддала бібліотечній справі бібліотекар читального залу Шеремета Галина Емільянівна.


Молоді працівники:

Шуляр Уляна Зіновіївна, бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та користувачів 1-4 класів.


Бібліотекар 5-11 класів Дискурська Іванна Ігорівна.


Не дивлячись на всі труднощі сьогоднішнього часу усі вони залишаються віддані своїй справі.
На даний час бібліотека обслуговує 1699 користувачів і книговидача для них складає 37134 примірників документів, книжковий фонд становить 18817 примірників.
Колектив центральної дитячої бібліотеки і надалі буде реалізувати всі свої можливості на користь своїх користувачів, робити бібліотеку найпривабливішим місцем для дітей, найкращою інформаційною установою.
Поєднання традиційної культури спілкування через книгу та нових інформаційних технологій – це реальне майбутнє нашої бібліотеки. 

неділю, 10 травня 2015 р.

"Величне і прекрасне слово мама"  

Памятаймо, милі діти,
Памятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами.
                                   С. Олійник

         У багатьох країнах світу відзначають День Матері. В Україні це свято кожного року святкують в другу неділю травня. Безумовно, це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами. Слово "мама" росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки. Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими поетами. 

         В читальному залі бібліотеки з учнями 1-4 класів провели свято матері "Величне і прекрасне слово мама". Ведучі розповіли історію походження цього свята, читці декламували вірші: К. Перелісна "Гарне слово", "Дуже люблю", "Мій подарунок", А. Костецький "Все починається з мами",  О. Гаєцька "День матері" та ін. Легенду про маму прочитала С. Шуляр. На музичному інструменті скрипці звучали пісні про маму.





        Діти мали можливість переглянути книжково-ілюстровану виставку "Мати - берегиня роду", а на абонементі 1-4 класів книжкову поличку "Величне і прекрасне слово мати".