«У пам'яті про скорботний 33-й» (80 років голодомору в Україні)

         З кожним роком правда про Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні дедалі поширюється серед української і світової спільноти. Сьогодні не викликає сумніву, що тоді сталінський тоталітарний режим вчинив жорстокий злочин проти української нації, внаслідок якого мільйони українських селян і дітей були виморені штучно організованим голодом.

          І сьогодні у 80-ту річницю штучного голодомору, в читальному залі бібліотеки провели з учнями 6-В класу вечір-реквієм «У пам’яті про скорботний 33-й».

          Історичний екскурс провела бібліотекар Шеремета Г.Е.

          Розповідь про голодомор продовжили ведучі Турко Людмила та Гурчак Юля.

          Читці: Ванцяк Діана, Грициняк Дмитро, Беца Володя, Марчук Володя, Бак Тетяна, Славітинський Володя у віршах: «Не звільняється пам’ять», «Ти кажеш, не було голодомору», «… І люди біднії в селі», «Бозю? Що там у тебе в руці?», «Я ще не вмер…», «Мовчати про це не можна, не сила» та інших розповіли про страшні події того часу, які до глибини душі схвилювали всіх присутніх в залі.

           

            Доповненням проведеного заходу був огляд книжкової виставки «Такого небо ще не бачило».

           Вечір завершився хвилиною скорботи.

«Андрій Малишко – чарівник поетичного слова» (100 років від дня народження)

       

          А.С. Малишко… Коли думаєш про поета, в душі оживають чарівні струни його поезії, його ніжного і бентежного серця. Змалку полюбивши українські народні пісні та історичні думи, які чув ще від рідної матері, він протягом усього життя звертався до тих джерел, що цілющою водою тамували його поетичну справу, а інколи і біль серця.

          А. Малишка називають «солов’їним серцем України» за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні.

          Відзначаючи 100 річчя від дня народження А. Малишка проведено літературний вечір – спомин «Сонця і правди сурмач».

          Про життєвий шлях, яскраву та різноманітну творчість поета розповіли ведучі Конюх Вікторія та Драпан Михайло. А також прослухали чудову поезію у виконанні учнів 7-В класу (класовод Андрусів О.М.). На масовому заході прозвучали пісні на слова А. Малишка «Моя стежина», «Вчителько моя», «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі» та інші.

«Тужливий журавель Подільського краю» (140 років від д.н. Б.С. Лепкого)

 

                   О краю! Свята руїно,

                   Новітня Троє в попелах!

                   Перед тобою гну коліно

                   І кличу: - Боже в небесах,

                   За кров, за муки, за руїну,

                   Верни, верни нам Україну…!

                                         Б. Лепкий

         Богдан Сильвестрович Лепкий – один із тих авторів, творчість якого повернулася до читачів із вимушеного забуття. Перу цього письменника і вченого належать численні збірки поезій, цикл повістей про гетьмана Івана Мазепу та інші історичні твори, а також переклади, літературознавчі праці, які користуються попитом серед наших читачів.

         Відзначаючи 140-річчя від дня народження Б.С. Лепкого проведено ряд масових заходів: літературний вечір « Літописець долі рідного народу» на якому звучали вірші, пісні, діти зачитували уривки з книги «Казка мого життя» де описується про батьків, вчителів Бережанської гімназії серед яких був наш земляк з села Устя-Зеленого Юліан Панькевич.

         Бібліотекар читального залу Шеремета Г.Е. з учнями 7-А класу провела день бібліографії “Тужливий журавель Подільського краю”, огляд книжкової виставки “Богдан Лепкий-видатне явище в українській літературі”. Книги на виставці об’єднювали прозові та віршовані твори письменника-емігранта і літературознавчі дослідження його життєвого і творчого шляху з М.Сивіцьким, Ф.Погребенником, Н.Гавдидою.

          З метою вивчення бібліотечно-бібліографічної грамотності проведено заняття по бібліографічному покажчику “Богдан Сильвестрович Лепкий”, а також провели заочну екскурсію в музей Богдана Лепкого в Бережанах, який відкрито 27 серпня 1995 року.