Поезія в мистецтві.

     Багато людей нашого краю прославили Монастирищину. До цієї когорти особистостей відноситься наш земляк Михайло Іванович Тиханський, який не тільки пише вірші, але й прекрасний живописець.

    














     До дня поезії бібліотекар Шеремета Г.Е. організувала зустріч Михайла Івановича з учнями 8-Б класу (класовод Стецюк Т.І.).

     У своїх віршах «Доля лемківщини», «Осінь», Схід сонця», «Мова моя Українська», «Люблю свою Україну», «Край мій Монастириський», «Любити Батьківщину», «Райський сад» та інші майстер слова відобразив свою любов до рідної мови, краю, України, природи.

     А також учні мали можливість переглянути картини «Зимовий ранок», «Осінь», «Над річкою Коропець», «Монастириський ставок», «Лемківське село».

     Михайло Іванович неодноразово брав участь у виставках самодіяльного мистецтва в Монастириськах, Тернополі, Києві. У 2000 році йому присвоїли звання «Народного майстра живопису», а в 2010 році став лауреатом премії ім. Я. Музики за картину «Рясний сніг».

 

«Ти себе Українкою звала». 142 р. від д.н. Лесі Українки (Косач)

                  

        Хотіла б я піснею стати

        У сюю хвилину ясну,

        Щоб вільно по світі літати,

        Щоб вітер розносив луну.

       Як же треба було любити свою Батьківщину, щоб назвати себе її ім’ям! Лариса Петрівна Косач страждала болями свого народу, любов до своєї землі переливала в творчість, ця любов була такою, що вона нарекла себе ім’ям Українка – Леся Українка.

       26 лютого в читальному залі бібліотеки відзначаючи 142-річницю від дня народження Лесі Українки бібліотекар відділу обслуговування 1- 4 класів Шуляр Уляна перегорнула сторінки книги життя видатної   української поетеси, яка прожила коротке, але надзвичайно цікаве життя, сповнене любові, добра, мужності і краси.

        Учні 3-Б класу (класовод Гожій О.Ф.) під звуки ніжної мелодії читали вірші «Вишеньки», «Надія», «Конвалія», «На зеленому горбочку», «Вже сонечко в море сіда» та інші, співали пісні.

        Особливо сподобалась глядачам сценка – діалог маленької Лесі з бабусею, яку відтворили Аліна Мерена та її бабуся.

         На завершення заходу присутні в залі мали змогу переглянути книги, які були представлені на книжковій виставці «Лесина мова нам завжди знайома».

Історико – краєзнавча година.

                                                     Пам’ятайте, друзі, цих людей до віку,

                                                     Тих, хто повернувся і поліг в боях.

                                                     І вклонімось всі ми низько до землі їм,

                                                     Квітами устелимо їх тернистий шлях.

         Ми шануємо пам’ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за ординами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок і вірили в те, що йдуть не воювати а захищати.

          На передодні 24 річниці виводу радянських військ з Республіки Афганістан члени клубу «Краєзнавець» (керівник Шеремета Г.) центральної дитячої бібліотеки відвідали кімнату-музей районної спілки ветеранів-афганців і провели історико-краєзнавчу годину «Поранені ми в душу тобою, Афганістан».

            Спогадами про афганські події поділилися учасники бойових дій о. Ігор Федоришин, Михайло Гайновський та Ігор Сендзік. Хвилюючими і щемливими були їхні розповіді, а також відповідали на численні запитання присутніх.

            Хвилиною мовчання вшанували наших земляків, які не повернулися з афганської землі: Петра Бадицького, Андрія Куриляка та Дмитра Ступ’яка.

            Під час заходу звучали вірші, пісні та відеоматеріали  про ті страшні події. Шеремета Г. провела бібліографічний огляд літератури «Ті спогади, що серця вічний біль».

            На згадку про зустріч Голова районної організації спілки ветеранів-афганців Ігор Сендзік подарував дитячій бібліотеці книгу «Обпалені війною. Афганістан (1979-1989)».

«Поклав своє життя за Україну». (75 років від д.н. В. Стуса)

    «Земле рідна! Тобі одній 

    Я волів би служить до скону.

    До твоїх до прийдешніх днів 

    Дотягнутися б хоч рукою».

                              В. Стус

         Василь Стус – людина, котра увійшла в нашу історію як великий українець, який жив так, як вважав потрібним: гідно, чесно, відповідально. Він був сином своєї батьківщини, який зізнавався у своїй безмірній любові до неї. Його ім’я стало відоме лише в роки незалежності.

         Відзначаючи 75-річчя від дня народження Василя Стуса, бібліотекар відділу обслуговування 5-9 класів Надія Музика, волонтер Людмила Трухан з учнями 9-Б класу (класовод Батіг Н.І.) провели літературно-історичний портрет «Поклав своє життя за Україну». 

          Ведучі: Шпак Ольга, Яценик Віталій, Гнаткович Ульяна ознайомили присутніх в залі з життєвим кредо Василя Стуса його творчою палітрою.

           Читці прочитали поезію, яка характеризується ліричністю, мелодійністю, її основу становить усвідомлення внутрішньої свободи, готовності до боротьби за кращу долю народу і України.

             На завершення заходу присутні мали змогу переглянути книги, які були представлені на книжковій виставці «Василь Стус – час творчості» та переглянути слайди про життя поета.